суббота, 15 сентября 2012 г.

Хрещення Великого князя Оскольда Київського


"Повість  времінних  літ"  розповідає,  як  київські  князі  Оскольд  і  Дір,  скориставшись  з  відсутності  в  Костянтинополі  візантійського  імператора  Михаїла  ІІІ  (850 - 867 рр.),  підступили  з  флотом  в  200  кораблів  до  столиці  "світової  імперії"  і  поруйнували  її  околиці,  хоча  самого  міста  так  і  не  здобули.  Завдяки  чуду  Влахернської  ікони  Богородиці,  шати  якої  патріярх  Фотій після  молебню  опустив  у  море,  знялася  буря  і  знищила  "безбожних  Руси  кораблі"  (2.  Аналогічне  свідчення  про  похід  Оскольда  ми  знаходимо  і  в  болгарському  рукописі  Хронографу  Георгія  Амартола,  копія  якого,  що  дійшла  до  нас,  була  зроблена  не  на  Руси,  а  в  сербському  афонському  монастирі  Хіландарі.
Ці  стислі  згадки  з  "Повісти"  та  "Хронографу"  доповнють  цінні  візантійські  свідоцтва.  Зокрема, хроніку  Симеона  Логофета  та  повідомлення  Микити  Пафлагонського,  Лева  Граматика,  Георгія  Ченця,  Сократителя  Симеонова,  Послідовника  Феофана,  Георгія  Кедрина,  Зонари  та  Гліки.  Важливим  джерелом  з  цього  питання  слугує  також  візантійська  хроніка  Манасії,  яку  в  1894  р.  опублікував  Франц  Кюмон:  в  ній  подається  навіть  точна  дата  нападу  Руси  на  столицю  Візантії - 18  червня  860  року.  Видатний  літургіст  М. Ф.  Красносельцев,  вивчаючи  Типік  Великої  церкви  ІХ в.,  також  віднайшов  у  рукописі  повідомлення  про  ті  події,  в  тому  числі  запис  про  облогу  Костянтинополя  русинами в червні 860 року  (3.  Однак  найціннішими  джерелами  про  ті  події  слугують  свідчення  очевидця - патріярха  Св. Фотія  Великого  (858-867;  878-886).  Св.  Фотій  свідчить  про  цей  напад  у  двох  промовах:  першу  він  виголосив  у  Софіївському  кафедральному  соборі  під  час  облоги  міста,  а  другу - після  зняття  облоги.  Їх  доповнює  "Окружне  послання"  Св.  патріярха  Фотія  до  патріярхів  Сходу  року  867,  в  якому  подається  не  лише  характеристика  русичів  та  згадка  про  їх  напад  на  Костянтинополь,  а  й  повідомляється,  що  руські  князі,  настрашені  чудом  Божої  Матері,  відмовились  від  язичництва  і  визнавши  істинність  віри  Христової   виявили  бажання  охреститися.  Окрім  цього,  згідно  свідчень  Св.  Фотія,  цісар  Михаїл  ІІІ  вислав  до  Києва  православного  єпископа  та  священників,  і  на  Русі  навіть  було  засновано  окрему  єпархію.

Комментариев нет:

Отправить комментарий