"Повість времінних літ" розповідає, як київські князі Оскольд і Дір, скориставшись з відсутності в Костянтинополі візантійського імператора Михаїла ІІІ (850 - 867 рр.), підступили з флотом в 200 кораблів до столиці "світової імперії" і поруйнували її околиці, хоча самого міста так і не здобули. Завдяки чуду Влахернської ікони Богородиці, шати якої патріярх Фотій після молебню опустив у море, знялася буря і знищила "безбожних Руси кораблі" (2. Аналогічне свідчення про похід Оскольда ми знаходимо і в болгарському рукописі Хронографу Георгія Амартола, копія якого, що дійшла до нас, була зроблена не на Руси, а в сербському афонському монастирі Хіландарі.
Ці стислі згадки з "Повісти" та "Хронографу" доповнють цінні візантійські свідоцтва. Зокрема, хроніку Симеона Логофета та повідомлення Микити Пафлагонського, Лева Граматика, Георгія Ченця, Сократителя Симеонова, Послідовника Феофана, Георгія Кедрина, Зонари та Гліки. Важливим джерелом з цього питання слугує також візантійська хроніка Манасії, яку в 1894 р. опублікував Франц Кюмон: в ній подається навіть точна дата нападу Руси на столицю Візантії - 18 червня 860 року. Видатний літургіст М. Ф. Красносельцев, вивчаючи Типік Великої церкви ІХ в., також віднайшов у рукописі повідомлення про ті події, в тому числі запис про облогу Костянтинополя русинами в червні 860 року (3. Однак найціннішими джерелами про ті події слугують свідчення очевидця - патріярха Св. Фотія Великого (858-867; 878-886). Св. Фотій свідчить про цей напад у двох промовах: першу він виголосив у Софіївському кафедральному соборі під час облоги міста, а другу - після зняття облоги. Їх доповнює "Окружне послання" Св. патріярха Фотія до патріярхів Сходу року 867, в якому подається не лише характеристика русичів та згадка про їх напад на Костянтинополь, а й повідомляється, що руські князі, настрашені чудом Божої Матері, відмовились від язичництва і визнавши істинність віри Христової виявили бажання охреститися. Окрім цього, згідно свідчень Св. Фотія, цісар Михаїл ІІІ вислав до Києва православного єпископа та священників, і на Русі навіть було засновано окрему єпархію.